(хворобу)

  • 121ухопити — (вхопи/ти), оплю/, о/пиш; мн. ухо/плять; док., перех. 1) Швидко, рвучко взяти кого , що небудь, схопити. || Швидко й міцно взяти кого , що небудь за щось. || Наздогнавши або приловчившись, упіймати кого небудь. || Узявши кого небудь, помістити на …

    Український тлумачний словник

  • 122хворий — а, е. 1) на що, чим і без додатка. Який має яку небудь хворобу, нездужає; нездоровий; прот. здоровий; пацієнт. || Уражений хворобою (про органи і частини тіла). || Який свідчить про поганий стан здоров я людини, наявність у неї якоїсь хвороби. || …

    Український тлумачний словник

  • 123хворобливий — а, е. 1) Який легко піддається хворобам, часто хворіє. || Власт. хворому. || Викликаний, зумовлений хворобою; який свідчить про хворобу. 2) перен. Який виходить за межі звичайного, нормального; ненормальний, неприродний. Хвороблива підозрілість …

    Український тлумачний словник

  • 124хвороботворний — а, е. Який спричиняє захворювання, хворобу …

    Український тлумачний словник

  • 125хисткий — I а/, е/. 1) Який постійно хитається з боку на бік або згори вниз. || Який може легко рухатися, гойдатися, є поганою, ненадійною опорою через свою неміцність, зношеність, старість і т. ін.; нестійкий. || Досить нестійкий, невпевнений (про ходу,… …

    Український тлумачний словник

  • 126хитати — а/ю, а/єш, недок., хитну/ти, ну/, не/ш, док. 1) перех. і без додатка. Надавати чому небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз; колихати, гойдати. || Ритмічно погойдувати кого , що небудь. || Колихати, гойдати кого небудь …

    Український тлумачний словник

  • 127чаклувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Займатися чаклунством (у 1 знач.). || Навертати біду, лихо, хворобу на людей, мор на тварин. 2) над ким – чим, біля кого – чого і без додатка, перен., розм. Зосереджено виконувати якусь дію, що своєю таємничістю або… …

    Український тлумачний словник

  • 128чорний — а, е. 1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір я такого кольору. || нар. поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо/рне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого …

    Український тлумачний словник