(хворобу)
51невигойний — а, е. 1) Якого не можна вигоїти, вилікувати; невиліковний. 2) Який не піддається лікуванню (про хворобу, рану і т. ін.). 3) перен. Якого не можна позбутися …
52невиліковний — а, е. Якого не можна вилікувати. || Який не піддається лікуванню (про хворобу). || перен. Якого не можна позбутися …
53незаразливий — незара/зний, а, е. Який не має здатності передаватися іншому (про хворобу). || Уражений хворобою, що не передається іншому (про людину, тварину) …
54нездоровий — а, е. 1) чим і без додатка. Який страждає на яку небудь хворобу чи має погане здоров я; хворий. || Який свідчить про наявність якої небудь хвороби, відсутність здоров я. 2) Шкідливий для здоров я. 3) перен. Не такий, як треба; ненормальний …
55нейрогенний — а, е. Викликаний нервовим розладом, перенапруженням (про хворобу) …
56немічний — а, е. 1) Недостатньо сильний (про людину, частини її тіла, тварину); слабий, безсилий. || Який ослаб, втратив силу через хворобу, втому і т. ін.; знесилений. || у знач. ім. не/мічний, ного, ч. Слаба, безсила людина. || Те саме, що хворий. || у… …
57неоперабельний — а, е. 1) Такий, якого не можна, марно оперувати (про хворого). 2) Такий, коли не можна, марно оперувати (про хворобу) …
58неосудний — а, е, юр. Який не підлягає кримінальній відповідальності за суспільно небезпечні вчинки через душевну хворобу, розумові вади і т. ін …
59непрацездатний — а, е. Який через старість, хворобу і т. ін. утратив здатність працювати або й не мав її від народження. || у знач. ім. непрацезда/тні, них, мн. Ті, хто втратив здатність працювати або й не мав її від народження …
60палити — I палю/, па/лиш, недок. 1) перех. Знищувати вогнем. || Псувати, випадково пропалюючи, обпалюючи що небудь (чимось розпеченим, занадто розігрітим). 2) перех. і без додатка. Спалювати яку небудь горючу речовину для опалення, освітлення, обігрівання …
