(у хребетних)

  • 81проміжний — а, е. 1) Який заповнює проміжок, простір або є проміжком між чим небудь. 2) Розміщений, розташований у проміжку між чим небудь основним, головним або як додаток до нього; другорядний. Проміжний склад деталей. || Який здійснюється в період між чим …

    Український тлумачний словник

  • 82пронефрос — а, ч. Переднирка, орган виділення у зародків анамній; у вищих хребетних і людини закладається, але не функціонує …

    Український тлумачний словник

  • 83прототип — у, ч. 1) Конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладено в основу образу літературного персонажа. 2) спец. Первісний вигляд, первісна форма якогось органа чи організму, з якого історично розвинулися дальші органи або організми.… …

    Український тлумачний словник

  • 84п'ясток — тка, ч. У людини і наземних хребетних тварин – середня частина скелета кисті або передньої кінцівки. || Кисть руки; долоня з пальцями …

    Український тлумачний словник

  • 85ребро — а/, с. 1) Дугоподібний скелетний утвір людини і хребетних тварин від хребта до грудної кістки. 2) Частина кістяка якої небудь споруди або предмета, яка щось підтримує чи скріплює собою. 3) Місце, лінія перетину двох площин. || Виступ або кут,… …

    Український тлумачний словник

  • 86репиця — і, ж. Основа хвоста хребетних тварин …

    Український тлумачний словник

  • 87ретикулоендотеліальний — а, е, біол.: •• Ретикулоендотеліа/льна систе/ма сукупність клітин мезенхімного походження в організмі хребетних тварин і людини, здатних до перетворення у вільнорухливі фагоцитуючі клітини – макрофаги …

    Український тлумачний словник

  • 88ріпиця — і, ж. Покрита шерстю основа хвоста у хребетних тварин. || перен. Основа, початок чого небудь …

    Український тлумачний словник

  • 89селезінка — и, ж., анат. Кровотворний орган хребетних тварин і людини, який бере участь також в обміні речовин і виконує різноманітні захисні функції. •• Блука/юча селезі/нка селезінка, яка надмірно зміщується внаслідок слабкості зв язкового апарату,… …

    Український тлумачний словник

  • 90середостіння — я, с., анат. Частина грудної порожнини людини та ряду хребетних тварин, у якій розташоване серце, бронхи, стравохід тощо …

    Український тлумачний словник