(у хребетних)
31кістка — и, ж. 1) Окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини. •• Ґратча/ста кі/стка кістка, яка частково входить в основу мозкового черепа. Кі/стка грудно/ї клі/тки кісткова основа верхньої частини тулуба. Клиноподі/бна кі/стка кістка,… …
32кістяк — а/, ч. 1) Сукупність кісток, що становить тверду основу тіла людини та хребетних тварин; скелет. 2) чого, спец. Основа, каркас чого небудь. 3) чого та з означ., перен. Те, що є основою, опорою чого небудь …
33клоака — и, ж. 1) Підземний канал для відведення нечистот у місті; підземний стік. || Помийна яма, звалище. 2) перен., ірон. Про забруднене, запущене із санітарного погляду місце, приміщення тощо. || зневажл. Про аморальне, нікчемне, розпусне суспільне… …
34ключиця — і, ж., анат. Парна трубчаста кістка плечового пояса людини й хребетних тварин, що з єднує лопатку з грудною кісткою …
35колатераль — і, ж. Обхідна гілка кровоносної судини у хребетних тварин та людини, яка забезпечує приплив або відтік крові в обхід основної судини …
36кора — и/, ж. 1) Верхня, здебільшого легко відокремлювана оболонка, що вкриває стебла, гілки, стовбури, коріння рослин. 2) Верхній затверділий шар чого небудь. •• Земна/ кора/ верхня тверда оболонка земної кулі. Кора/ вели/ких півку/ль [головно/го… …
37костогриз — а, ч., костогри/за, и, ж. 1) Народна назва кількох хвороб (карієсу, туберкульозу кісток і. т. ін.), що вражають і руйнують кістки й зуби людини та хребетних тварин. 2) Те саме, що костолуза. 3) заст., зневажл. Бідняк …
38креатин — у, ч., біох. Азотиста органічна сполука, що міститься в різних тканинах хребетних тварин і людини …
39круглороті — тих, мн. Клас рибоподібних хребетних тварин, у яких немає щелеп (міноги та ін.) …
40легені — нь і ів, мн. (одн. леге/ня, і, ж.). Орган дихання у людини і хребетних тварин, що розміщується в грудній порожнині. •• Засті/йні леге/ні симптомокомплекс, який спостерігається при лівошлуночковій або лівопередсердній недостатності …
