(у хребетних)
11вестибулярний — а, е, анат. Такий, що стосується (належить до) присінку. •• Вестибуля/рний апара/т анат. орган у хребетних тварин та людини, який є частиною внутрішнього вуха та служить для координації рухів та збереження рівноваги. Вестибуля/рні реа/кції… …
12вилочковий — а, е: •• Ви/лочкова за/лоза парний залозистий орган внутрішньої секреції у хребетних тварин і людини …
13вухо — а, с. 1) Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Внутрішнє вухо. || Зовнішня хрящова частина органа слуху; вушна раковина. Надрати вуха. •• Тонке/ ву/хо добрий слух. Туге/ ву/хо поганий слух. 2) перен., розм. Про людину, яка… …
14гематозої — їв, мн. Одноклітинні організми, що паразитують у крові хребетних тварин і людини …
15гемоспоридії — ій, мн. Ряд безхребетних тварин типу споровиків. Паразитують перев. в еритроцитах хребетних тварин і людини …
16гемоцитобласт — а, ч. Одна з форм кровотвірних клітин у хребетних тварин та людини …
17гіпофіз — а, ч. Залоза внутрішньої секреції у хребетних, розміщена біля основи головного мозку, яка впливає на ріст і розвиток організму; мозковий придаток …
18гістіоцит — у, ч., мед. Клітини сполучної тканини у хребетних і людини, які виконують захисну функцію …
19дерма — и, ж. Частина шкіри людини і хребетних тварин, розташована під епідермісом …
20детрит — у, ч. 1) Продукт механічного руйнування на дрібні частини відмерлих організмів рослин і тварин, завислий у воді або осілий на дні водойми. 2) Нагромадження уламків гірських порід, що складаються з скелетів безхребетних тварин, кісток хребетних… …