(у поводженні)
1поводженнє — крім звичайного значення, також успіх [II] …
2скромний — а, е. 1) Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. || Який не претендує на особливе становище. 2) Стриманий у поводженні, вихований; прот. розв язний. || Морально стійкий; цнотливий. || Який свідчить про… …
3безтактний — а, е. Який не виявляє такту, тактовності у поводженні з іншими; нетактовний. || Який є виявом нетактовності, свідчить про відсутність такту в кого небудь …
4вільність — ності, ж. 1) рідко. Те саме, що воля 1). 2) перев. мн. Права на що небудь. || Пільги, привілеї. 3) Природність рухів, поведінки; невимушеність. 4) Нестриманість, розв язність у поводженні; фамільярність. 5) Відступ від загальноприйнятих правил,… …
5ґречний — а, е. Шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний. || Який виражає шанобливість, увічливість …
6запанібратство — а, с., розм. Надмірна невимушеність, розв язність, фамільярність у поводженні з ким небудь …
7легкокерований — а, е. Такий, що не викликає труднощів у поводженні, користуванні, роботі з ним …
8нескромний — а, е. 1) Який любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. 2) Нестриманий у поводженні, словах і т. ін.; невихований. || Який виражає нескромність. 3) Те саме, що непристойний …
9обхідливий — а, е, рідко. Ввічливий, привітний у поводженні з людьми …
10обходитися — I обх одитися джуся, дишся, недок., обійти/ся, обійду/ся, обі/йдешся, док. 1) без кого – чого. Зараджувати собі в чомусь без кого , чого небудь. || чим. Задовольнятися тим, що є, не користуватися нічим іншим, певною мірою обмежуючи себе, свої… …
