(турбот)
21об — прийм. із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. об виражають: Часові відношення: 1) з місц. в. Уживається для точного або приблизного означення години, коли відбувається дія (тільки перед голосним); о. 2) із знах. і місц. в., рідко. Уживається для …
22обертом — присл. Крутячись, обертаючись. •• Голова/ йде о/бертом у кого, кому, від чого і без додатка а) хто небудь перебуває у хворобливому стані запаморочення; б) хто небудь відчуває розгубленість, перебуває в стані приголомшеності (від надміру вражень,… …
23обрушувати — ую, уєш і рідко обруша/ти, а/ю, а/єш, недок., обру/шити, шу, шиш, док., перех. 1) Спричиняти зсуви, обвал; обвалювати, руйнувати. 2) Одночасно спрямовувати, скидати щось на кого , що небудь у великій кількості, великою масою. || перен. Покладати …
24обтяжувати — ую, уєш і рідко обтяжа/ти, а/ю, а/єш, недок., обтя/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Висіти, лежати і т. ін. на кому , чому небудь тягарем. || Пригинати додолу своїм тягарем; обважнювати. || Бути важким для кого , чого небудь. 2) перен.… …
25покидати — I пок идати аю, аєш, док., перех. 1) Кинути все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Абияк, недбало кинути все чи багато чого небудь. 2) Кинути без догляду все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Вирушаючи кудись, кинути… …
26покій — I п окій ко/ю, ч., заст. 1) Відсутність руху і шуму; тиша. || Тихе, мирне життя, згода. || Мир, примирення. 2) Душевна рівновага; відсутність хвилювання, турбот, тривог, сумнівів і т. ін. Не знати покою. •• На по/кої бу/ти (сиді/ти і т. ін.) не… …
27посіпати — аю, аєш, док., перех. і без додатка. Сіпати якийсь час, сіпнути декілька разів. || перен. Завдати турбот, клопоту і т. ін …
28пустельник — а, ч. Людина, що з релігійних міркувань оселилась у відлюдному місці й відмовилася від спілкування з людьми; самітник. || перен. Людина, що живе самотньо, віддалено від людей, від їхніх турбот …
29самозабуття — я/, с. 1) Стан забуття себе, своїх турбот, думок, переживань і т. ін. || Стан глибокої задуми. 2) Найвищий ступінь натхнення, захоплення, збудження, що призводить до граничної зосередженості на чому небудь. •• До самозабуття/ а) із великим… …
30своєкорисливий — а, е. Який прагне власної вигоди, наживи, дбає про користь лише для себе. || Власт. такій людині; побудований на турботі лише про свою користь …
