(тривалий)

  • 41затягати — I а/ю, а/єш і рідше затя/гувати, ую, уєш, недок., затягти/ і затягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. затя/г, ла/, ло/ і затягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) Тягнучи, посуваючи кого , що небудь, поміщати кудись. 2) також без додатка. Вбирати,… …

    Український тлумачний словник

  • 42затяжний — а/, е/. 1) Який довго тягнеться (в часі); тривалий, довгочасний. •• Затяжни/й стрибо/к стрибок зі значної висоти з тривалою затримкою розкриття парашута. 2) тех. Признач. для затягування, загвинчування, кріплення частин чого небудь …

    Український тлумачний словник

  • 43зміцнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зміцніти. 2) у знач. прикм.Який загартувався фізично, укріпив здоров я; здоровий. || Який став мужнішим, твердішим. 3) у знач. прикм., перен. Більш надійний, постійний, тривалий. 4) у знач. прикм. Більш… …

    Український тлумачний словник

  • 44інвалід — а, ч. Людина, яка (назавжди або на тривалий час) частково чи повністю втратила працездатність унаслідок поранення, хвороби, каліцтва чи старості …

    Український тлумачний словник

  • 45інвестиція — ї, ж., ек. 1) Дія за знач. інвестувати. 2) Грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що їх вкладають у різні види діяльності у виробничій та невиробничій сферах; вкладення, вклад. •• Ба/нківські інвести/ції вкладання банківських ресурсів, як… …

    Український тлумачний словник

  • 46іхтіандр — а, ч. Про людину, яка тривалий час знаходиться під водою з науковою, спортивною, виробничою і т. ін. метою; акванавт …

    Український тлумачний словник

  • 47канюляція — ї, ж. Ведення і фіксація канюлі в органі на тривалий термін …

    Український тлумачний словник

  • 48киснути — і рідко ки/сти, сну, снеш; мин. ч. кис, ла, ло і ки/снув, нула, нуло; недок. 1) Ставати кислим (у 1, 2 знач.). 2) перен., розм. Проводити час бездіяльно, одноманітно, нудьгуючи. || Залишатися, перебувати де небудь тривалий час. || Бути в… …

    Український тлумачний словник

  • 49коньяк — у/, ч. Міцний алкогольний напій, який виготовляють із виноградного спирту, тривалий час витримуючи його в дубових діжках …

    Український тлумачний словник

  • 50короткий — а, е. 1) Який має малу довжину; прот. довгий. || Близький, недалекий (про відстань, шлях). || Невисокий, низький. || Невеликий обсягом, розміром. •• Коро/тка фо/рма прикме/тника форма прикметника, що закінчується в називному відмінку однини… …

    Український тлумачний словник