(сходу сонця)

  • 1до схода сонця — Вр. До сходу сонця …

    Словник лемківскої говірки

  • 2заграва — и, ж. Відсвічування, відблиск (перев. на небі) яскравого світла, пожежі, вогнів і т. ін. || Сяяння небосхилу під час заходу і сходу сонця …

    Український тлумачний словник

  • 3ніч — но/чі, ж. Частина доби від заходу до сходу сонця, з вечора до ранку. Глупа ніч. Горобина ніч. •• Вальпу/ргієва ніч розгульна вечірка. (Від назви поганського свята давніх германців із відьомським шабашем, що припадало на день католицької святої… …

    Український тлумачний словник

  • 4світовий — I а/, е/. 1) розм. Прикм. до світ I 1). 2) Стос. до світу (див. світ I 2)). || Який буває на світанку. •• Від світово/ї зорі/ до вечі/рньої з раннього ранку до пізнього вечора. До зорі/ світово/ї до сходу сонця …

    Український тлумачний словник

  • 5коріцматися — ритися в землі [III] Коріцматися, яке в словнику Желехівського викладено: mit Mühe sich herausarbeiten, auf die Beinen zu kommen trachten, а в бойківських говірках значить: 1) лізти, рачкувати; 2) дряпатися до гори; 3) ворушитися, перевертатися,… …

    Толковый украинский словарь

  • 6день — дня, ч. 1) Частина доби від сходу до заходу сонця, від ранку до вечора. || Про денне світло. •• Дня/ми й ноча/ми протягом усієї доби, вдень і вночі; безперервно. До/брий день! ; День до/брий! вітання під час зустрічі, у листуванні. Контрсталі/йні …

    Український тлумачний словник

  • 7днина — и, ж. 1) Частина доби від сходу до заходу сонця; день. 2) Відтинок часу у двадцять чотири години; доба. 3) Календарна дата, число місяця, чомусь присвячене, з чим небудь зв язане. 4) Який небудь відтинок часу, період …

    Український тлумачний словник

  • 8мелькарт — а, ч. У релігії й міфології народів Близького Сходу – бог Сонця та родючості …

    Український тлумачний словник

  • 9рамадан — рамаза/н, у, ч. Дев ятий місяць за мусульманським календарем, протягом якого мусульманам, за догмами ісламу, не можна їсти й пити від сходу до заходу сонця …

    Український тлумачний словник

  • 10рум'янець — нця, ч. 1) Природний рожевий або червонястий колір щік, обличчя. || Жовтий відтінок забарвлення щік, обличчя хворої людини. || Почервоніння обличчя від припливу крові. || Рожевий або червонястий колір щік як результат уживання рум ян. Палати рум… …

    Український тлумачний словник