(сумнівів)
1сумніти — дієслово недоконаного виду рідко …
2сумнів — у, ч. 1) Непевність щодо вірогідності, можливості чого небудь; брак впевненості в комусь, чомусь. || Підозра, острах. •• По/за вся/ким су/мнівом ; По/за вся/кими су/мнівами , у знач. вставн. сл. безперечно, безсумнівно. Бра/ти (ста/вити) під… …
3сумніватися — [сумн іва/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а …
4сумнівний — [сумн’і/ўнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …
5сумніватися — дієслово недоконаного виду …
6сумнівний — прикметник …
7сумнівність — іменник жіночого роду …
8сумнівно — прислівник незмінювана словникова одиниця …
9сумнішати — дієслово недоконаного виду …
10сумніший — прикметник, вищий ступінь …
