(стирати)
1стирати — а/ю, а/єш, недок., сте/рти і зіте/рти, зітру/, зітре/ш, док., перех. 1) чим, з чого і без додатка. Витираючи, знімати з якої небудь поверхні щось або очищати її від чогось. || Робити що небудь чистим або сухим, тручи чим небудь по його поверхні.… …
2стирати — 1) = стерти (тручи, знімати з поверхні що н.), витирати, витерти 2) див. натерти I …
3стирати — дієслово недоконаного виду …
4абразивність — ності, ж. Властивість твердого тіла стирати інше тіло або самому стиратися в процесі тертя …
5вивітрювати — юю, юєш, недок., ви/вітрити, рю, риш, док., перех. 1) Видаляти, виносити що небудь із чогось рухом свіжого повітря, вітром. || перен. Стирати в пам яті, примушувати забувати. 2) Повільно руйнувати, змінювати щось (про дію атмосферних явищ) …
6відносити — I віднос ити ошу/, о/сиш, док. Закінчити носити. II відн осити о/шу, о/сиш, недок., віднести/, су/, се/ш; мин. ч. відні/с, несла/, несло/; мн. віднесли/; док., перех. 1) Несучи кого , що небудь, доставляти кудись або кому небудь. 2) Повертати,… …
7збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… …
8зітерти — див. стирати …
9змазувати — ую, уєш, недок., зма/зати, зма/жу, зма/жеш, док., перех. 1) Покривати шаром чого небудь жирного чи густого. || Заливати, обробляти поверхню чим небудь рідким. 2) Розмазувати, стирати що небудь (зазвичай фарбу, чорнило). || розм. Робити що небудь… …
10обтиратися — а/юся, а/єшся, недок., обте/ртися і обіте/ртися, обітру/ся, обітре/шся; мин. ч. обте/рся, лася, лося; док. 1) Обтирати себе чим небудь. || Стирати з себе що небудь. 2) Стиратися, сходити з чого небудь від тертя. 3) тільки док., перен., розм.… …
- 1
- 2
