(спряження)
1спряження — я, с. 1) Дія за знач. спрягати. 2) Спосіб з єднання, скріплення частин, деталей механізмів тощо …
2спряження — іменник середнього роду …
3спрягати — а/ю, а/єш, недок., спрягти/, спряжу/, спряже/ш; мин. ч. спряг, спрягла/, спрягло/; док., перех. 1) Запрягати разом, в один запряг (коней, волів і т. ін.). 2) перен., рідко. Пов язувати, з єднувати що небудь із чимсь. || Намагатися знайти логічний …
4спрягатися — а/юся, а/єшся, недок., спрягти/ся, спряжу/ся, спряже/шся; мин. ч. спря/гся, спрягла/ся, спрягло/ся; док. 1) Запрягати свого коня чи вола і т. ін. в один запряг з чужими. 2) перен., розм. Об єднуватися з кимсь для спільних дій. 3) спец. З… …
5спрягатися — дієслово недоконаного виду запрягати свого коня чи вола і т. ін. в один запряг з чужими; об єднуватися з кимсь для спільних дій; з єднуватися, сполучатися способом спряження …
625.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… …
7ДСТУ 3451-96 — Технічні засоби для розподілення автоматизованих систем керування технологічними процесами. Загальні вимоги до спряження виробів [br] НД чинний: від 1998 01 01 Зміни: Технічний комітет: Мова: +Ru Метод прийняття: Кількість сторінок: 30+30 Код НД… …
