(сполучення)
1сполучення — я, с. 1) Дія за знач. сполучити, сполучати і сполучитися, сполучатися. 2) Зв язок між віддаленими пунктами за допомогою яких небудь засобів пересування; можливість зв язку з ким , чим небудь. Паралельне сполучення. 3) рідко. Те саме, що …
2сполучення — іменник середнього роду …
3діагональне сполучення виробок — диагональное соединение выработок diagonal junction of workings Diagonalverbindung der Grubenbaue (в рудниковій вентиляції) сполучення, при якому виробки окрім початкового і кінцевого пунктів, з єднані ще однією або декількома додатковими… …
4кріплення сполучення — крепь сопряжения support for junction of workings Streckenkreuzungsausbau кріплення, яке зводиться на місці сполучення лави зі штреком, а також інш. гірничих виробок різної конфігурації та призначення …
5врубка — Сполучення дерев яних конструкцій (колод, дощок, брусів) в кутах і місцях пересічення. докл. див.: в глухар в голку в лапу в напівлапу в обло …
6залізобетон — Сполучення бетону і залізної (стальної) арматури. Із З. в XX ст. виготовляють численні будівельні конструкції, його також використовують в скульптурі …
7тенальна система — Сполучення тенальних фронтів …
8комунікація — ї, ж. 1) спец. Шляхи сполучення, лінії зв язку тощо. Водні комунікації. •• Ву/зол комуніка/цій місце, де сходяться, перетинаються шляхи сполучення, лінії зв язку тощо. 2) Обмін інформацією, спілкування. •• Ма/сова комуніка/ція процес інформування …
9палітра — и, ж. 1) Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. || Сполучення спеціально добраних художником барв і їх відтінків при виготовленні фарб. || перен. Сукупність, сполучення кольорів, характерне для… …
10спай — ю, ч., спец. 1) Місце з єднання спаяних частин; шов. || розм. Місце з єднання частин чого небудь. 2) Сполучення, з єднання кількох різних металів або металу з неметалами. || Компонент такого сполучення, з єднання …
