(сонячної системи)
1аполлон — а, ч. 1) У давньогрецькій і давньоримській міфології – бог Сонця, мудрості, покровитель мистецтв, засновник міст. 2) перен. Ідеал чоловічої краси. 3) астр. Одна з малих планет Сонячної системи. 4) Денний великий метелик родини парусникових …
2астероїди — ів, мн. (одн. астеро/їд, а, ч.). Малі планети Сонячної системи, що обертаються навколо Сонця перев. між орбітами Марса і Юпітера. Пояс астероїдів …
3астрогеографія — ї, ж. Наука, яка досліджує природні умови планет Сонячної системи порівняно із Землею …
4астрогеологія — ї, ж. Наука, що досліджує будову Місяця і планет Сонячної системи …
5венера — и, ж. 1) У давньоримській міфології – богиня кохання та жіночої вроди. || перен. Про дуже вродливу жінку. 2) Друга за віддаленням від Сонця велика планета Сонячної системи …
6гермес — а, ч. 1) У давньогрецькій міфології – бог скотарства й пастухів, згодом – покровитель мандрівників, торгівлі й прибутку. 2) Одна з малих планет Сонячної системи …
7коперніканство — а, с., астр. Вчення М. Коперніка про геліоцентричну будову Сонячної системи …
8марс — I а, ч. 1) У давньоримській міфології – бог війни. || перен. Символ войовничості. 2) Четверта планета сонячної системи, орбіта якої знаходиться між Землею та Юпітером. II а, ч., мор. Майданчик на щоглі вітрильного корабля, з якого стежать за… …
9Меркурій — I я, ч. 1) У давньоримській міфології – бог торгівлі, злодійства і крилатий вісник. || перен. 2) Планета Сонячної системи, найближча до Сонця. II я, ч. Hg. Хімічний елемент. У природі зустрічається у самородному стані та у вигляді мінералу… …
10небулярний — а, е. Пов язаний з туманністю – розсіяною масою космічної речовини. •• Небуля/рна гіпо/теза гіпотеза про виникнення Сонячної системи з туманності …
