(сміливим)
1заштовхати — а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Почати штовхати. 2) Штовхаючи, завдати болю, ослабити. || перен. Грубо ставлячись до кого небудь, зробити несміливим, позбавити власної волі. 3) Поштовхами загнати кого небудь, засунути, запхнути що небудь кудись …
2осміліти — і/ю, і/єш, док. Стати сміливим, набратися сміливості …
3розводи — ів, мн. Візерунчастий малюнок; візерунки. •• Розво/ди розво/дити (розвести/) з ким бути надто несміливим, делікатним, не виявляти належної рішучості, наполегливості в чомусь …
4сміливість — вості, ж. 1) Властивість за знач. сміливий. 2) Смілива поведінка, рішучість у вчинках; хоробрість, відвага. •• Ма/ти смі/ли/вість бути сміливим; осмілюватися зробити що небудь. Набира/тися смі/ли/вості ставати сміливішим …
5забитий — у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), заморочений, отупілий, сліпий, затурканий; загнаний, заляканий (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким / чим н.) …
