(самовладання)
1самовладання — я, с. Здатність володіти собою; витримка, холоднокровність …
2самовладання — іменник середнього роду …
3безтямний — а, е. 1) Який утратив самовладання, розуміння, свідомість. || Який виявляє ознаки нестями; нестямний. || Викликаний великим збудженням; несамовитий. || Викликаний алкогольним, наркотичним сп янінням. 2) перен. Надзвичайно сильний, величезний …
4губитися — гублю/ся, гу/бишся; мн. гу/бляться; недок. 1) Зникати, ставати, робитися невидимим, непомітним. || Поширюючись і зливаючись із чим небудь, втрачати свою силу (про звуки, запахи і т. ін.). || Ставати неможливим для дослідження. || Переставати… …
5звомпити — плю, пиш; мн. зво/мплять; док., діал. Втратити самовладання; розгубитися …
6знаходити — джу, диш, недок., знайти/, знайду/, зна/йдеш і рідко ізнайти/, найду/, на/йдеш; мин. ч. знайшо/в і рідко ізнайшо/в, шла/, шло/; док., перех. 1) Шукаючи, виявляти кого , що небудь десь. || Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок,… …
7зриватися — а/юся, а/єшся, недок., зірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Переставати триматися на чому небудь; відокремлюватися від чого небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить, і т. ін.). || Відокремлюючись від гілки, падати додолу… …
8мінитися — міню/ся, мі/нишся, недок. 1) Те саме, що мінятися 3). 2) Втрачати самовладання під впливом якихось переживань. 3) Затемнюватися на короткий час; меркнути. 4) чим. Сяяти різними тонами, кольорами; переливатися, грати (див. грати 7)). || без… …
9невитриманий — а, е. 1) Який не вміє володіти собою, не має достатньої витримки, самовладання; нестриманий. 2) Який відступає від прийнятих правил, норм і т. ін …
10нестямитися — млюся, мишся; мн. нестя/мляться; недок. і док., від чого і без додатка, розм. Утрачати самовладання від сильного хвилювання, збудження і т. ін., не знати, що робити …
