(ручний)

  • 11обіручний столец — ч. Вр. Стілець, вяким закріплюється деревину для стругання її. Обіручним ножом стружит ґонты на обіручнім стільци …

    Словник лемківскої говірки

  • 12обіручний столец — стілець, на якому була дерев яна головка, що під тиском ноги через лапку і важіль, тримала дерев яну заготовку, яку стругали обіручним ножем …

    Лемківський Словничок

  • 13обіручний ніж — ніж, який мав дві ручки, якими стругали ґонти, держаки і т.д …

    Лемківський Словничок

  • 14хрест напрестольний — Ручний хрест із розп яттям, що його зберігають на престолі, яким на відпусті Літургії благословляють вірних, використовують на освяченні води, на молебнях подають для цілування вірним …

    Словник церковно-обрядової термінології

  • 1525.140.20 — Електричні інструменти ГОСТ 12.2.013.0 91 (МЭК 745 1 82) ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний . Взамен ГОСТ 12.2.013.0 87 (Замінено на ДСТУ IEC 60745 1:2010) з 2012 07 01 ГОСТ 12.2.013.1 91 (МЭК 745… …

    Покажчик національних стандартів

  • 1625.140.30 — Слюсарно монтажні інструменти ГОСТ 2310 77 Молотки слесарные стальные. Технические условия. Взамен ГОСТ 2310 70 ГОСТ 2838 80 Ключи гаечные. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 2838 71 ГОСТ 4045 75 Тиски слесарные с ручным приводом. Технические …

    Покажчик національних стандартів

  • 17автомакс — а, ч. Ручний апарат для розпилювання рідин стисненим повітрям; застосовується для дезінфекції і дезінсекції …

    Український тлумачний словник

  • 18вибійний — а/, е/. Стос. до вибивання. •• Вибійни/й молото/к гірн. механізований пневматичний або електричний ручний ударний інструмент для розробки гірських порід, твердих ґрунтів і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 19гандбол — у, ч. Командна гра з м ячем на прямокутному майданчику, в якій кожна команда намагається якнайбільше разів закинути руками м яч у ворота противника; ручний м яч …

    Український тлумачний словник

  • 20гармонія — I ї, ж. 1) муз. Закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя. || Частина теорії музики, вчення про правильну побудову співзвуччя в композиції. 2) Злагоджене звучання, приємне для слуху; милозвучність. 3) Поєднання, злагодженість …

    Український тлумачний словник