(розбігу)
1розбій — іменник чоловічого роду …
2розбіг — у, ч. 1) Біг зі швидкістю, що поступово збільшується. •• З ро/збі/гу а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись; б) не встигнувши зупинитися після бігу. 2) Рух (машин, механізмів і т. ін.) з поступовим збільшенням, наростанням… …
3розбір — I розб ір о/ру, ч., заст. Аналіз. II р озб ір ро/збо/ру, ч. 1) Дія за знач. розбирати 1 4), 11). •• Без ро/збо/ру усе, всіх поспіль; не вибираючи. 2) Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого небудь. 3) розм. Те саме, що …
4розбій — (напад, убивство з метою пограбування), розбійництво, розбишацтво, харцизтво Пор. бандитизм, грабіж …
5розбірний — прикметник розбірливий розбірний прикметник якого можна розібрати і скласти …
6розбіяка — 1 іменник чоловічого роду, істота розбійник рідко розбіяка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота задирака рідко …
7розбігатися — дієслово доконаного виду розм. розбігатися дієслово недоконаного виду …
8розбігання — іменник середнього роду …
9розбігтися — дієслово доконаного виду …
10розбіжка — іменник жіночого роду розм …
