(релігії тощо)
11ваал — а, ч. У релігії Стародавньої Фінікії, Сирії, Палестини бог родючості, води, війни тощо …
12іудаїзація — ї, ж. Оєвреювання, або євреїзація, – поширення і нав язування єврейських мов (івриту, ідиш), релігії, культури, традицій тощо …
13квієтизм — у, ч. Релігійно етичне вчення, прибічники якого проповідують містико споглядальне ставлення до дійсності, втечу від життя, непротивлення злу, цілковите покладання на волю Божу тощо …
14самітник — само/тник, а, ч. 1) Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці – в пустелі, печері тощо; пустельник; відлюдник. || у знач. присл. самі/тником. Відлюдно; не спілкуючись ні з ким; як самітник. 2) перен. Той, хто живе самітно або тримається… …
15служба — и, ж. 1) Дія за знач. служити 1 5), 7), 8). || Обов язок, визначений посадою. •• Стоя/ти на слу/жбі кому, чому бути корисним для кого , чого небудь. 2) Праця, заняття як засіб існування. || Місце, де хто небудь працює, служить. || заст. Озброєні… …
16стан — I у, ч. 1) Тулуб, корпус людини; торс. || Те саме, що талія I. || перен. Про стовбур дерева. •• Висо/кий ста/ном високий на зріст. Рі/вний ста/ном стрункий, не сутулий. Тонки/й ста/ном не товстий, з тонкою талією. 2) заст. Те саме, що …
17старовір — а, ч. 1) рел. Послідовник, прихильник старої віри; старообрядець. 2) перен. Людина, яка дотримується старих звичаїв, звичок, смаків тощо …
18старовірство — а, с. 1) рел. Дотримання старої віри; старообрядництво. 2) перен. Дотримання старих звичаїв, звичок, смаків тощо …
19табу — невідм., с. У первісних племен і народів – релігійна заборона певних дій, слів тощо, порушення якої, за упередженими уявленнями людей, неминуче спричиняє тяжке покарання. || перен. Взагалі яка небудь заборона. Накладати табу …
20гробниця — (нім. труна) Монументальна споруда на місці поховання. Ще у стародавні часи мали місце різні види Г. скромні могили, кам яні ящики , скельні поховання, мастаба, піраміди, надгробки, саркофаги, кургани, тумулуси, гурхани, тюрбе, мавзолеї у вигляді …
