(підтверджувати)
11затверджувати — ую, уєш, недок., затве/рдити, джу, диш, док. 1) перех. Схвалювати що небудь, вважати остаточно вирішеним. || Узаконювати що небудь, надаючи юридичної сили якійсь постанові, рішенню і т. ін. || кого ким. Санкціонувати призначення, обрання кого… …
12згоджуватися — уюся, уєшся і рідко згоджа/тися, а/юся, а/єшся, недок., зго/дитися, джуся, дишся, док. 1) Давати згоду (у 1 знач.). 2) з ким – чим і без додатка. Виражати, підтверджувати свою згоду (у 3 знач.), визнаючи що небудь правильним, доречним. || у знач …
13легітимувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., юр. Визнавати або підтверджувати законність якого небудь права або повноваження …
14підкріплювати — юю, юєш і підкріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., підкріпи/ти, плю/, і/пиш; мн. підкрі/плять; док., перех. 1) чим і без додатка. Підтримуючи кого небудь, збільшувати силу, міць і т. ін. 2) розм. Додавати собі сили, бадьорості завдяки відпочинку, їжі,… …
15підпирати — а/ю, а/єш, недок., підпе/рти, підіпру/, підіпре/ш, док., перех. 1) Ставити підпори для підтримки чого небудь. || Підтримувати голову, підборіддя і т. ін., підставляючи руку, долоню і т. ін. або опирати, схиляти їх на щось. || у сполуч. зі сл. бік …
16підтверджуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до підтверджувати …
17підтверджування — я, с. Дія за знач. підтверджувати …
18підтверджуватися — ується, недок., підтве/рдитися, диться, док. 1) Виявлятися правильним, достовірним, істинним; підкріплюватися фактами, доказами. 2) тільки недок. Пас. до підтверджувати …
19підтверджуючий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підтверджувати …
20підтвердити — див. підтверджувати …
