(підсудного)

  • 1вирок — I вир ок рка/, ч. Зменш. до вир. II в ирок у, ч. 1) юр.Рішення суду про винність або невинність підсудного. || перен. Чиє небудь рішення про покарання когось. Смертний вирок. •• Випра/вдувальний (виправдни/й) ви/рок рішення суду, яке ухвалюється… …

    Український тлумачний словник

  • 2абсолюція — ї, ж. 1) Постанова суду, що звільняє підсудного від покарання. 2) У католицизмі – відпущення гріхів …

    Український тлумачний словник

  • 3виправдання — я, с. 1) Дія за знач. виправдати і виправдатися. 2) Те, чим можна виправдати, вибачити кого , що небудь. 3) Вирок суду, в якому стверджується невинність підсудного …

    Український тлумачний словник

  • 4виправдовувати — і випра/вдувати, ую, уєш, недок., ви/правдати, аю, аєш, док., перех. 1) Визнаючи кого небудь невинним, правим, доводити це. || Виносити вирок, в якому стверджується невинність підсудного. 2) Доводити можливість, допустимість чого небудь. 3)… …

    Український тлумачний словник

  • 5виправдувальний — а, е. Який є виправданням для кого небудь, пояснює і пом якшує чиюсь провину. || В якому стверджується невинність підсудного …

    Український тлумачний словник

  • 6засідатель — я, ч. 1) Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. •• Наро/дний засіда/тель виборний представник, який бере участь у розгляді справ народним судом. 2) Виборний представник для участі в роботі якої небудь установи …

    Український тлумачний словник

  • 7пересуд — у, ч. 1) перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір. •• Суди/ та пере/су/ди ; Суд пере/су/д недоброзичливе детальне обговорення чиєї небудь поведінки, чиїхось дій, вчинків і т.… …

    Український тлумачний словник

  • 8присуд — у, ч. 1) Ухвала суду про винність або невинність підсудного; вирок. || Чиє небудь рішення про покарання когось. 2) кого, чий, який, перен. Категоричне судження про що небудь, оцінка чогось, авторитетна думка про щось. •• Оголо/шувати (вино/сити і …

    Український тлумачний словник

  • 9слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… …

    Український тлумачний словник

  • 10слухати — аю, аєш, недок. 1) перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким , чим небудь звуки; намагатися сприймати що небудь слухом. || Сприймаючи слухом, чути що небудь; напружено вслухатися, прислухатися до чого небудь. || Прислуховуючись,… …

    Український тлумачний словник