(про стежку тощо)
1пробивати — а/ю, а/єш, недок., проби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому небудь діру, проходи тощо; проломлювати. || безос. || Прорубувати (двері,… …
2п'ястися — і пну/тися, пну/ся, пне/шся; мин. ч. п я/вся, п я/ла/ся, п я/ло/ся і пну/вся, пну/лася, пну/лося; наказ. сп. пни/ся; недок. 1) Забиратися, лізти, просуватися нагору, чимраз вище. || Чіпляючись за що небудь, обвиваючись навколо чогось, підніматися …
3кружний — а/, е/. Об їзний, обхідний (про шлях, стежку тощо) …
4обгинати — I = обігнути (про стежку, річку тощо мати, робити вигін), огинати, оббігати, оббігти, обтікати, обтекти II ▶ див. обминати I, обійти 1), оточувати I …
5стрімкий — а/, е/. 1) Майже прямовисний, крутий; прот. спадистий, положистий. || Дуже крутий, прямовисний (про обрив, стіну урвища, ущелини і т. ін.). || Із спуском або підйомом, нерівний (про дорогу, стежку і т. ін.). 2) Який відзначається великою… …
6тягтися — I 1) (про руки, ноги тощо випростуючись, витягуючись, рухатися в якомусь напрямі), тягнутися, простягатися, простягтися, простягнутися, протягатися, протягуватися, протягтися, протягнутися 2) (мати властивість ставати довшим, ширшим, більшим),… …
7простягатися — а/юся, а/єшся, недок., простягти/ся і простягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся, док. 1) Випрямляючись, витягатися в якому небудь напрямку (про руку, ногу і т. ін.). || рідко. Бути поданим комусь, наближеним до кого небудь у витягнутій руці. || Тягтися …
8пролягати — а/є, недок., пролягти/, я/же; мин. ч. пролі/г, лягла/, лягло/; док. 1) Проходити в якому небудь напрямку, тягтися, простягатися десь, повз когось, щось тощо (про дорогу, стежку, канаву і т. ін.). || перен. Бути між ким , чим небудь, розділяючи,… …
