(про розмір)

  • 61прослух — іменник чоловічого роду розм …

    Орфографічний словник української мови

  • 62протичка — іменник жіночого роду розм …

    Орфографічний словник української мови

  • 63заходити — I зах одити джу, диш, недок., зайти/, зайду/, за/йдеш, док. 1) неперех.Ідучи, потрапляти куди небудь, проникати в середину або вступати в межі чогось; входити. || Приходити, забігати куди небудь ненадовго, мимохідь; відвідувати кого небудь,… …

    Український тлумачний словник

  • 64розходитися — I розх одитися і рідко розіхо/дитися, джуся, дишся, недок., розійти/ся, розійду/ся, розі/йдешся, док. 1) Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх чи багатьох). || Іти, попрощавшись; розставатися на якийсь час. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 65піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… …

    Український тлумачний словник

  • 66стояти — стою/, стої/ш, недок. 1) Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця (про людину і тварину). || з ким, розм. Розмовляти, проводити час. || Бути у вертикальному положенні (про предмети). || Бути поставленим, міститися на якій… …

    Український тлумачний словник

  • 67сидіти — джу/, ди/ш, недок. 1) Перебувати в положенні, за якого тулуб розміщується вертикально, спираючись на що небудь сідницями (про людину). || Розміщуватися нерухомо у певний спосіб (з обставинними словами, що вказують на його характер, особливості).… …

    Український тлумачний словник

  • 68іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || …

    Український тлумачний словник

  • 69потягнути — і потягти/, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. потягну/в, тягну/ла, тягну/ло і потя/г, ла/, ло/; док. 1) перех., перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого , що небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або… …

    Український тлумачний словник

  • 70розповзатися — I розповз атися а/ється, недок., розповзти/ся, зе/ться, док. 1) Відповзати в різні боки (про кількох чи багатьох людей, тварин, комах); розлазитися. || Повільно розходитися, роз їжджатися в різні боки, місця; переставати бути разом. || Повільно… …

    Український тлумачний словник