(про війська)

  • 111банда — и, ж. 1) Озброєна група злочинців, що чинять грабежі, розбої, вбивства. || зневажл. Про озброєний ворожий загін, диверсантів або ворожі війська. 2) розм. Ватага, юрба, гурт. 3) Мідний духовий оркестр, що в деяких оперних виставах супроводжує дію… …

    Український тлумачний словник

  • 112буйвіл — вола, ч. Велика свійська тварина – рід бика. || лайл. Про людину …

    Український тлумачний словник

  • 113вівця — і/, ж. 1) Невелика свійська тварина, яка дає вовну, м ясо, молоко; самка барана. 2) перен., зневажл. Про покірну, лякливу людину …

    Український тлумачний словник

  • 114елейський — а, е: •• Еле/йська шко/ла давньогрецька філософська школа 6 5 ст. до н. е., що виникла в м. Елеї, прихильники якої висунули вчення про незмінну сутність справжнього буття й ілюзорність усіх помітних змін та відмінностей між речами …

    Український тлумачний словник

  • 115єхидна — и, ж. 1) міф. Жахлива кровожерна потвора, напівжінка напівзмія. 2) Однопрохідний яйцекладний ссавець, верхня частина тіла якого вкрита голками. 3) Отруйна австралійська змія. 4) перен., розм. Про лиху, злу, хитру, лукаву, в їдливу людину …

    Український тлумачний словник

  • 116йога — и, ж. 1) У філософських системах Стародавньої та середньовічної Індії – вчення про самопізнання і методи управління психікою і психофізіологією людини з метою звільнення від пут матеріального існування, що досягається методами морального і… …

    Український тлумачний словник

  • 117квартир'єр — а, ч. 1) У військових підрозділах – особа, яку під час пересування війська висилають уперед для підшукування квартир у населених пунктах, вибору бівуаків і т. ін. 2) розм. Про особу, що бере участь у спорудженні, улаштуванні житла (будиночків,… …

    Український тлумачний словник

  • 118китайський — а, е. 1) Прикм. до китайці й Китай. Китайська мова. 2) Уживається як складова частина деяких ботанічних назв. Китайська айстра. Китайський чай. •• Кита/йська гра/мота перен. про щось недоступне для розуміння …

    Український тлумачний словник

  • 119кінь — коня/, ч. 1) Велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів. Верховий кінь. •• На бі/лому коні/ в ї/хати куди з явитися де небудь як переможець, як людина, що досягла тріумфального успіху. На коні/ бу/ти… …

    Український тлумачний словник

  • 120корова — и, ж. 1) Велика парнокопита свійська молочна тварина; самка бугая. || Самка деяких порід великих рогатих тварин (лося, оленя тощо). •• Морська/ коро/ва вимерлий водяний ссавець ряду сиреноподібних; ритина. 2) перен., зневажл. Про незграбну,… …

    Український тлумачний словник