(приручити)
1приручити — див. приручати …
2приручити — див. приручати …
3приручити — дієслово доконаного виду …
4приручати — приручити (про тварин робити ручним, свійським), одомашнювати, одомашнити Пор. приборкувати …
5приручений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приручити. || у знач. прикм …
6приручення — я, с. 1) Дія за знач. приручити. 2) розм. Справа, доручена кому небудь …
7оговтувати — оговтати (привчати виконувати чиюсь волю, робити слухняним, покірним), приборкувати, приборкати, приручати, приручити …
