(примітний)
1примітний — прикметник …
2примітний — а, е. 1) Помітний, видний для ока. 2) Який вирізняється з поміж інших. || Який чимсь відзначається; характерний …
3примітний — [прием’і/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і …
4примітність — ності, ж. Абстр. ім. до примітний …
5примітно — Присл. до примітний 1). || у знач. присудк. сл …
6помітний — I (який / якого можна помітити, вирізнити з поміж оточення), примітний, відмітний, показний, очевидний, прикметний Пор. видний II ▶ див. важливий, відвертий 1), відчутний 1), видний …
7помітний — а, е. 1) Якого можна побачити, помітити, розрізнити зором. || Який привертає увагу; примітний. 2) перен. Якого можна сприймати органами чуття; відчутний. 3) перен. Який своєю діяльністю, активністю і т. ін. позитивно відрізняється від інших. 4)… …
8двосвітний — а, е, рідко. З двома рядами вікон, розміщених один над одним або один проти одного (про приміщення) …
9непримітний — а, е. 1) Якого важко або неможливо побачити, примітити. || рідко. Який не має істотного, важливого значення; маловажний, незначний. 2) перен. Який мало відрізняється від інших, не привертає до себе уваги …
10сірий — а, е. 1) Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. || Блідий, з відтінком такого кольору (про обличчя, про людину з таким обличчям). || Із шерстю, що має барву попелу (про тварин). || у знач. ім. сі/рий, рого, ч. Тварина сірої масті (про… …
