(почуттів)
71осінь — о/сені, ж. 1) Пора року між літом і зимою, яка характеризується скороченням дня, поступовим похолоданням, відльотом птахів у вирій, скиданням рослинами листяного покриву і т. ін. 2) перен. Час наближення старості, згасання почуттів, життя …
72охолоджувати — ую, уєш, недок., охолоди/ти, лоджу/, лоди/ш, док., перех. 1) Робити що небудь холодним або холоднішим; остуджувати. || Знижувати температуру тіла теплокровних тварин і людини. 2) перен. Збавляти, урівноважувати силу вияву чиїх небудь почуттів,… …
73пал — I у, ч. 1) Дуже сильне тепло, що йде від чого небудь нагрітого або розжареного. || Дуже гаряча літня пора; спека. 2) Дуже висока температура тіла при захворюванні. || перен. Гарячковий стан, викликаний хвилюванням, страхом і т. ін. || перен. Рум… …
74патогномічний — а, е. 1) Здатний до розпізнавання емоцій та почуттів. 2) Здатний до розпізнавання та діагностування хвороби …
75пацати — аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. 1) Ударяти, бити долонею (звичайно не дуже) або торкатися чи хапати руками. 2) у сполуч. із сл. ногами, руками і т. ін. Ляскати, плескати по чому небудь, звичайно рідкому. || у сполуч. зі сл. ногами.… …
76переживатися — а/ється, недок., пережи/тися, иве/ться, док. 1) Бути змістом чиїх небудь переживань, почуттів, думок. 2) діал. Відходити в минуле. 3) тільки недок. Пас. до переживати …
77перекипати — а/ю, а/єш, недок., перекипі/ти, плю/, пи/ш; мн. перекипля/ть; док. 1) тільки 3 ос. Кипіти надто довго, часто втрачаючи добру якість. || Переставати кипіти. 2) перен. Угамовуватися, затихати після бурхливого прояву (про почуття, переживання). ||… …
78перекошуватися — I ується, недок. Пас. до перекошувати I. II ується, недок., перекоси/тися, о/ситься, док. Робитися косим, кривим, асиметричним; розташовуватися косо, криво, асиметрично. || у сполуч. зі сл. очі, погляд і т. ін. Дивитися скоса, в одну точку. || у… …
79писк — у, ч. 1) Високий неголосний звук, що його видає яка небудь жива істота. || Плач немовляти. 2) перен. Такий звук як вияв певних почуттів (невдоволення, збентеження, болю і т. ін.) …
80підвладний — а, е. 1) Підпорядкований політичній, керівній і т. ін. владі. || у знач. ім. підвла/дний, ного, ч.; підвла/дна, ної, ж. Людина, яка підпорядковується політичній, керівній і т. ін. владі. 2) Яким хто небудь править, керує (про машини, механізми).… …
