(почуттів)
61манія — ї, ж. 1) Хворобливий стан психіки, для якого характерне зосередження свідомості й почуттів на якійсь одній ідеї. •• Загальмо/вана ма/нія поєднання піднесеного настрою, мовленнєвого збудження з руховою загальмованістю. Ма/нія ве/личі поєднання… …
62милувати — I милув ати у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) нар. поет., розм.Пестити кого небудь, виявляючи свою прихильність, ніжність; голубити (у 1 знач.). 2) Бути джерелом приємних почуттів, бути приємним для кого небудь. •• Милува/ти о/ко (о/чі …
63мумія — I ї, ж. 1) Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. || Труп людини або тварини, що не розклався внаслідок діяння природних чинників. 2) перен., зневажл., лайл. Про малорухливу, худу або нездатну до сильних… …
64настрій — рою, ч. 1) Внутрішній, душевний стан. 2) Напрям думок, інтересів, почуттів і т. ін.; настроєність. 3) Охота, бажання робити що небудь, займатися чимсь. 4) Відносно стійкі емоції, що мають вплив на психічну діяльність. Веселий настрій. Сумний… …
65ненав'язливо — присл. Не нав язуючи своєї волі, думок, почуттів; делікатно, тактовно …
66нога — и/, ж. 1) Одна з двох нижніх кінцівок людини. || Одна з кінцівок деяких тварин і птахів. •• Зво/дитися на но/ги а) підростати, ставати дорослим, самостійним; б) одужувати, поправлятися після хвороби; в) (перен.) розвиваючись, досягати певного… …
67об — прийм. із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. об виражають: Часові відношення: 1) з місц. в. Уживається для точного або приблизного означення години, коли відбувається дія (тільки перед голосним); о. 2) із знах. і місц. в., рідко. Уживається для …
68обертом — присл. Крутячись, обертаючись. •• Голова/ йде о/бертом у кого, кому, від чого і без додатка а) хто небудь перебуває у хворобливому стані запаморочення; б) хто небудь відчуває розгубленість, перебуває в стані приголомшеності (від надміру вражень,… …
69обрушувати — ую, уєш і рідко обруша/ти, а/ю, а/єш, недок., обру/шити, шу, шиш, док., перех. 1) Спричиняти зсуви, обвал; обвалювати, руйнувати. 2) Одночасно спрямовувати, скидати щось на кого , що небудь у великій кількості, великою масою. || перен. Покладати …
70оказенення — я, с., книжн. Дія і стан за знач. оказенити і оказенитися. Оказенення почуттів …
