(починається)
41акромоносилабіка — и, ж. Вірш, у якому кожен рядок починається тим складом, яким закінчується попередній рядок …
42вегетаційний — а, е, бот. Стос. до вегетації. Вегетаційні поливи. •• Вегетаці/йний пері/од час життєдіяльності рослини, що починається від проростання насіння або пробудження весною (багаторічних) і закінчується з достиганням нового насіння …
43відколи — 1) присл. З якого часу. 2) присл., рідко. З якої вже пори, з якого вже часу; давно. 3) спол. Уживається на початку підрядного речення часу з указуванням на дію, від якої починається дія, виражена в головному реченні; з того часу як …
44з-над — прийм. з род. в. 1) Уживається для визначення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення, походження і т. ін. кого , чого небудь. 2) Вказує на місце, предмет і т. ін., з протилежного боку яких починається рух, дія і т. ін …
45зіяння — я, с., лінгв. Збіг двох чи кількох голосних у слові або на межі двох слів, з яких перше закінчується, а друге починається на голосний …
46кишечник — у, ч. Частина травного тракту людини або тварини, що починається після шлунка й закінчується товстою кишкою; кишки (у 2 знач.), сукупність кишок (у 1 знач.) …
47неонатальний — а, е: •• Неоната/льний абстине/нтний синдро/м моделі поведінки, що спостерігаються у немовлят, матері яких вживали героїн. Неоната/льний пері/од період, що починається з народження дитини і закінчується через 28 повних днів після народження.… …
48нуль — я/, ч. 1) Цифра 0, що означає відсутність величини, а при підставлянні її до іншого числа справа означає збільшення його в десять разів. || Число, що є межею між ділянкою позитивних та ділянкою від ємних чисел. 2) Умовний початок шкали. || Умовна …
49отвір — вору, ч. 1) Пусте, відкрите місце в чому небудь суцільному; діра, відтулина, щілина. || Місце, яким закінчується або починається яка небудь порожнина, заглибина. || Місце входу або виходу куди або звідки небудь. || Пробоїна або заглибина певної… …
50пробанд — а, ч. 1) Особа, з якої починається складання родоводу при генеалогічному методі вивчення спадковості людини. 2) мед. Індивід, для якого складають родовід з метою визначення типу успадкування ознаки, що вивчається …
