(поведінки)

  • 51академізм — у, ч. 1) Звички, манера поведінки людей, пов язаних із науковою діяльністю, кабінетними заняттями і т. ін.; академічність. 2) Сукупність традиційних правил, прийомів, узвичаєних у мистецтві, літературі, спорті і т. д. 3) Суто теоретичне… …

    Український тлумачний словник

  • 52аналітик — а, ч. 1) Фахівець, що займається аналізом речовин. 2) перен. Той, хто має схильність до аналізу своїх переживань, поведінки, оточення і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 53анархія — ї, ж. 1) Стан суспільства, в якому відсутні організована влада, закони, немає певних обов язкових норм поведінки; безвладдя. 2) перен. Безладдя, хаос …

    Український тлумачний словник

  • 54антриб — а, ч. Рівень динамічного компоненту психічної діяльності і поведінки в цілому …

    Український тлумачний словник

  • 55аншлаг — у, ч. 1) Стан, коли всі квитки на виставу, концерт і т. ін. продано, а також оголошення про це в касі театру, цирку і т. ін. 2) Природоохоронний знак, на якому зазначено відтворювальну ділянку, заказник, мисливське господарство, написані заклики… …

    Український тлумачний словник

  • 56аристократизм — у, ч. Характерна для аристократів манера поведінки, що виявляється в зовнішній вишуканості, витонченості, гордовитості. || Благородство, шляхетність …

    Український тлумачний словник

  • 57аутоцільовий — а/, е/, психол. Характеристика рис і поведінки, які тісно пов язані з цілями та завданнями індивіда …

    Український тлумачний словник

  • 58багатознайство — а, с. Манера поведінки людини, яка вважає себе знавцем багатьох речей …

    Український тлумачний словник

  • 59бал — I у, ч. Великий вечір з танцями. •• Випускни/й бал бал, присвячений успішному закінченню навчання у середньому або вищому навчальному закладі. II а, ч. 1) Одиниця виміру сили якого небудь природного явища (вітру, землетрусу і т. ін.). 2) Виражена …

    Український тлумачний словник

  • 60баламутити — у/чу, у/тиш, недок., перех. 1) рідко. Робити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2) кого. Хвилювати кого небудь, сіяти неспокій серед когось. || Підбурювати на якісь учинки; бунтувати. || без додатка. Поводитися задерикувато, робити таке, що …

    Український тлумачний словник