(поведінки)

  • 31пристойність — ності, ж. Абстр. ім. до пристойний 1). || Ввічливість, гарні манери, пристойна поведінка. •• Пра/вила присто/йності правила поведінки, прийняті у певному суспільному середовищі …

    Український тлумачний словник

  • 32прориватися — I а/юся, а/єшся, недок., прорва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Розриваючись від довгого вживання, внаслідок тертя і т. ін., утворювати дірку; продірявлюватися. || Утворюватися внаслідок розриву (про дірку). || Руйнуватися від сильного тиску, напору …

    Український тлумачний словник

  • 33психологія — ї, ж. 1) Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот. || Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цієї науки. •• Диференціа/льна психоло/гія підхід до вивчення психології, за якого основна… …

    Український тлумачний словник

  • 34соціальний — а, е. 1) Пов язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний, громадський. || Породжений умовами суспільного життя, певного середовища, ладу. || Існуючий у певному суспільстві. || Здійснюваний у суспільстві. || Зумовлений поділом… …

    Український тлумачний словник

  • 35стадний — а, е. 1) Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо. || Власт. стаду, породжений життям у стаді. Стадний інстинкт. 2) перен. Який визначається несвідомим підкоренням індивідуальної поведінки поведінці юрби. Стадне почуття …

    Український тлумачний словник

  • 36стадність — ності, ж. 1) Стан і властивість за знач. стадний 1). Інстинкт стадності. 2) перен. Несвідоме підкорення індивідуальної поведінки поведінці юрби …

    Український тлумачний словник

  • 37стид — а/ і у, ч. 1) Почуття сильного зніяковіння, збентеження, незручності від усвідомлення своєї поганої поведінки, негідних дій, вчинків і т. ін.; сором. || Почуття ніяковості, сором язливості. 2) Становище, поведінка і т. ін., що ганьбить кого , що… …

    Український тлумачний словник

  • 38характер — у, ч. 1) Сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляються в поведінці й діяльності; вдача. || зі сл. добрий, м який, поганий, важкий, крутий і т. ін. Загальна позитивна або негативна оцінка індивідуальних… …

    Український тлумачний словник

  • 39хитати — а/ю, а/єш, недок., хитну/ти, ну/, не/ш, док. 1) перех. і без додатка. Надавати чому небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз; колихати, гойдати. || Ритмічно погойдувати кого , що небудь. || Колихати, гойдати кого небудь …

    Український тлумачний словник

  • 40неорганізований — 1) (який не вміє чинити точно і планомірно, не дотримується певного порядку в чомусь); незібраний, хаотичний (який не вміє зосереджуватися на чомусь); недисциплінований, анархічний (який не дотримується вимог дисципліни, правил поведінки, узагалі …

    Словник синонімів української мови