(поведінки)

  • 101етикет — у, ч. Установлені норми поведінки і правила ввічливості в якому небудь товаристві …

    Український тлумачний словник

  • 102етнос — у, ч. Спільнота людей (плем я, народність, нація), що історично склалася та має соціальну цілісність і оригінальний стереотип поведінки …

    Український тлумачний словник

  • 103етограма — и, ж. Систематизований опис поведінки тварин в природних умовах (зокрема рухів, міміки, що виконують роль мови у окремого виду тварин) …

    Український тлумачний словник

  • 104загладжувати — ую, уєш, недок., загла/дити, джу, диш, док., перех. 1) Робити гладким, вирівнювати, розправляти що небудь нерівне, кошлате, зім яте і т. ін. 2) перен. Пом якшувати враження від поганої поведінки, грубого вчинку і т. ін. Загладжувати провину …

    Український тлумачний словник

  • 105задовільно — 1) Присл. до задовільний. 2) у знач. ім. задові/льно, невідм. Задовільна оцінка знань, роботи, поведінки і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 106закваска — и, ж. 1) Речовина, що викликає кисле бродіння. 2) тільки одн., перен. Основа характеру, риси вдачі, поведінки, закладені в людині та виховані з дитинства …

    Український тлумачний словник

  • 107законодавець — вця, ч. 1) Той, хто встановлює, видає закони (у 1 знач.). 2) чого, перен. Про кого небудь, чий вплив є вирішальним у виробленні правил громадської поведінки людей, смаків, мод і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 108заповідати — а/ю, а/єш, недок., запові/сти, і/м, іси/, док., перех. 1) Висловлювати свою передсмертну волю. || Залишати що небудь комусь після своєї смерті у спадок. 2) перен. Давати які небудь настанови, розпорядження щодо дальших дій, норм поведінки і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 109заповідь — і, ж. 1) рел. Біблійний або євангельський вислів наказ, вислів повчання морально побутового характеру. 2) перен. Суворе правило поведінки, неухильний обов язок …

    Український тлумачний словник

  • 110запрограмувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Скласти програму (у 8 знач.) 2) Задати автоматичній машині, пристрою і т. ін. програму, порядок дій. Запрограмувати ядерний пристрій на вибух. || Підготувати кого небудь до певного способу дій, поведінки (перен.). 3)… …

    Український тлумачний словник