(переконання)
1переконання — я, с. 1) Дія за знач. переконати, переконувати. 2) Тверда впевненість, певність у чому небудь; віра у щось. Мати переконання. Приходити до переконання. 3) Тверда, міцно усталена думка про що небудь, погляд на щось. || мн., які, чиї і без… …
2переконання — [пеиреикона/н :а] н :а, р. мн. а/н …
3переконання — I (усталений погляд на щось), принцип; ідея (основний принцип світогляду) II ▶ див. віра 1), думка, світогляд …
4переконання — іменник середнього роду …
5неортодокс — а, ч. 1) Будь яке переконання, яке відрізняється від чогось загальноприйнятого. 2) Людина, яка дотримується такого переконання …
6нечестивий — а, е, книжн., заст. У віруючих – який ображає що небудь святе, порушує узаконені релігією норми, моральні переконання; гріховний. || у знач. ім. нечести/вий, вого, ч.; нечести/ва, вої, ж. Людина, яка порушує узаконені релігією норми, моральні… …
7опінія — Опінія: Опінія: громадська думка [21;37;43;44 2;51;52;IV] громадська думка, погляд [50;54] думка (громадська, політична, публічна) [47] думка [30;XVIII,XIX] На підставі одного апостольського речення «ta ceat mulier in ecclesia», речення, що було… …
8антиімперіалізм — у, ч. Переконання і політика, спрямовані на боротьбу з імперіалізмом, політикою імперіалістичних держав …
9великомученик — а, ч. 1) церк. Назва, яку дала церква тим християнам, які зазнали тяжких тортур за віру. 2) перен. Той, хто прийняв муки за свої переконання, свою діяльність …
10виступати — а/ю, а/єш, недок., ви/ступити, плю, пиш; мн. ви/ступлять; док. 1) Виходити наперед, відокремившись від кого , чого небудь. || тільки док. Вийти звідки небудь, із за чогось. 2) перен. Ставати видним, з являтися, показуватися. || Виявлятися,… …
