(переконання)
51раціоналізм — у, ч. 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, теології, ірраціоналізму переконання у здатності людського розуму пізнати закони розвитку природи і суспільства. 2) Напрям у теорії пізнання, який вважає розум єдиним джерелом і критерієм… …
52розбивати — а/ю, а/єш, недок., розби/ти, зіб ю/, зі/б є/ш, док., перех. 1) Ударяючи чим небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. || Ударяючи по чому небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки. || безос.… …
53розумування — я, с., розм. Дія за знач. розумувати. || Результат роздумів, погляди, переконання …
54самовиражатися — а/юся, а/єшся, недок. Розкривати своє я , свою індивідуальність; виявляти (перев. у художній творчості, в художньому образі) свої думки, настрої, переконання …
55сильний — а, е. 1) Який має велику фізичну силу (про людину, тварину); прот. слабкий, слабий. || у знач. ім. си/льний, ного, ч. Той, хто має велику фізичну силу. || Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини);… …
56символ — у, ч. 1) Умовне позначення якогось предмета, поняття або явища. •• Корпорати/вні си/мволи назва фірми, знаки та торговельні зразки, які є важливою ознакою образу компанії. Корпораці/йні си/мволи те саме, що корпорати/вні си/мволи. 2) Художній… …
57слов'янофільство — а, с. 1) У Росії середини 19 ст. – суспільно політичний напрям, представники якого висували ідею особливого, самобутнього розвитку Росії, відмінного від розвитку капіталістичного Заходу, та ідеалізували патріархальні елементи слов янського… …
58совість — і, ж. Усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; сумління. || кого, чого, чия, перен. Найчесніший, найсправедливіший,… …
59сповідувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Дотримуватися якої небудь релігії, якогось віровчення. 2) перен. Відкрито визнавати, наслідувати якесь вчення, якісь погляди, переконання …
60ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …
