(перекидати)
31перевертати — I = перевернути (з одного боку на другий, протилежним боком догори), повертати, повернути, обертати, обернути, вивертати, вивернути, перекидати, перекинути, перегортати перегорнути, перекручувати, перекрутити; перекочувати, перекотити (котячи) II …
32переводити — I = перевести 1) (змінювати місце розташування когось / чогось), переміщати, переміщувати, перемістити; перебазовувати, перебазувати (на нову базу); відводити, відвести (про військові частини на нову позицію, у тил тощо); переганяти, перегонити,… …
33перегортати — I = перегорнути (сторінки, аркуші), перевертати, перевернути, перекидати, перекинути, гортати II ▶ див. ворушити, перебирати I, 1), перевертати I, переглядати 2) …
34перекинути — I = перекидати (через що, на що, за що кидком помістити що н. у певному положенні, закріпити на чомусь), переметнути (через що); перевісити, перевішувати (через що звісивши, спустивши на обидва боки) II ▶ див. валити I, випивати I, навести I,… …
35перетворювати — 1) = перетворити (в / на кого що надавати нового вигляду, іншого характеру тощо), обертати, обернути (в / на кого що), перевертати, перевернути (в / на кого що), робити (ким чим); переводити, перевести (в / на що надаючи нових якостей,… …
36вернути — 1 дієслово доконаного виду рухати; перекидати; нестримно рухатися великою масою; зводити розмову до чого небудь; складати провину на кого небудь вернути 2 дієслово недоконаного і доконаного виду повернути, звернути кудись вернути 3 дієслово… …
37валити — лю, лиш, лит, Ол. Бити, перекидати, падати, сунути вперед. Сьніг барз валит й скоро будут заспы …
38рунтувати — тую, єш, Ол. Руйнувати, нищити; перекидати усе. Кыртиця рунтуе луку …
