(ниць)
1ниць — (50) пр. и нар. I. Пр. кратк. 1.Обращенный лицом вниз, распростертый ничком (на земле): и се блаженыи въставъ и ниць легъ на колѣнѹ молѧше съ сльзами мл(с)тивааго б҃а. ЖФП XII, 64а; а корабль горѣ хожаше на вълнахъ. и ѡни ници лежаще. кричахѹ и… …
2ниць — прислівник незмінювана словникова одиниця …
3ниць — присл., перев. з дієсл. упасти, лежати, припадати і т. ін. Обличчям униз; на животі; прот. горілиць. || На колінах, схиливши голову до самої землі …
4ниць — присл. (обличчям униз лежати, падати тощо), долілиць, ницьма, долічерева …
5горіниць — присл. Згори донизу …
6булавниці — ниць, мн. Те саме, що рогатики …
7залубниці — ниць, мн., зах. Сани з кузовом …
8кайданиці — ниць, мн., зах. Кайдани …
9кобильниці — ниць, мн. (одн. коби/льниця, і, ж.), діал. Козла (у 2, 3 знач.) …
10осетниці — ниць, мн. Родина комах ряду двокрилих …
