(ниць)
11п'ятисотенниці — ниць, мн., іст. Ініціатори масового руху (1935 р.) колгоспників за одержання високих врожаїв цукрових буряків …
12ревниці — ниць, мн., діал. Ревнощі …
13скорпіонниці — ниць, мн. Те саме, що скопіо/нові му/хи …
14сонниці — ниць, мн., нар. поет. Те саме, що сонливиці …
15соняшниці — ниць, мн., діал. Народна назва гострого шлункового захворювання …
16сояшниці — ниць, мн., діал. Соняшниці …
17заушниці — ниць, мн. Вр. Зябри у риби …
18підступниці — ниць, мн. Вр. Хвороба горла. Горчі, що дусят в ґарлі, што дыхати не дає …
19ниц — нареч., ницый низкий, поникший, косой , ничёк, чка обратная сторона , ничком, нареч., навзничь (см.), укр. ниць, блр. нiц обратная сторона , др. русск., ст. слав. ниць, прилаг. и нареч., πρηνής, ἐπὶ πρόσωπον (Зогр., Мар., Супр.), паде ниць,… …
20мочити — МОЧ|ИТИ (11), ОУ, ИТЬ гл. Мочить, увлажнять: рабъ же б҃жии пономонарь. лежа ниць въ цр҃кви и сльзами моча тѣло. (βρέχων) СбТр XII/XIII, 44 об.; и въшедъшю же ѥмѹ, не сто˫а молѧшесѧ б҃ѹ ни колѣнѹ преклонивъ, нъ ниць || на земли лежа... челомь… …