(недовір'я)
1недовѣдѣньѥ — НЕДОВѢДѢНЬ|Ѥ (1*), ˫А с. Неведение, незнание: бес ползы людемъ ѹбо е(с) то рещи. недовѣдущимъ писань˫а. еп(с)помъ же. ѥже и люди и недовѣдѣнь˫а лѣпо (i)справлѧти. (ἀγνοίεις) ГБ XIV, 187б …
2недовѣдѣти — НЕДОВѢ|ДѢТИ (3*), МЬ, СТЬ гл. Не знать: аще ли кто недовѣдѧ наѹчитисѧ хоще(т). да сѣдъ мълчѧ. или по съконьчѧнии пѣниѧ да въпрашаѥть. УСт XII/XIII, 254 об.; аще же къто ѿ правъвѣрныхъ сѹмнитьсѧ и (не)довѣсть аще кр҃щенъ ѥсть или ни... таковаго… …
3недовіра — (недовірливе ставлення до кого / чого н.), недовір я, недовірливість; підозріливість, підозрілість (підозріливе ставлення); підозра (думка про причетність кого н. до чогось неґативного) Пор. невіра I …
4недовір'я — іменник середнього роду …
5недовіра — іменник жіночого роду …
6недовіра — и, ж. 1) до кого – чого і без додатка. Те саме, що недовір я. 2) у що. Відсутність, втрата віри у що небудь; зневіра …
7недовір'я — я, с., до кого – чого і без додатка. Відсутність довір я, підозріле ставлення до кого , чого небудь. || Сумнів у достовірності, правдивості і т. ін. чого небудь. Посіяти недовір я …
8недовѣдомыи — (24) пр. 1. Непостижимый: Пребл҃гыи б҃ъ нашь. иже все промышлениѥ творить. нашемѹ сп(с)нию. и по недовѣдомымъ сѹдбамъ ѥго. и по всему ѹстроѥнию. КН 1280, 539в; даи же ми с тобою на||сытитисѧ с҃на твоего. неисповѣдны(х). и недовѣдомы(х) даровъ въ… …
9недовѣдимыи — (7*) пр. 1. Непостижимый: ничимьже б҃ъ опишемъ ѥсть. и недовѣди(м) и непостиженъ. (ἄπειρоν) ГБ XIV, 6г; На двоѥ же недовѣдомому видимому и по началу и по концю. еже видимо сего а не всемь [не всемь вм. всемь] недовѣдимо. (ἄπειρоν) Там же, 6в;… …
10НЕДОВЁРНУТЫЙ — НЕДОВЁРНУТЫЙ, недовёрнутая, недовёрнутое; недовёрнут, недовёрнута, недовёрнуто. прич. страд. прош. вр. от недовернуть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …
