(невдоволений)
1невдоволений — а, е, без додатка, ким, чим, з кого – чого, на кого – що. Який відчуває невдоволення. || у знач. ім. невдово/лений, ного, ч. Той, хто відчуває невдоволення. || Який виражає невдоволення …
2невдоволений — прикметник …
3маркітний — Маркітний: зажурений, сумний [5;7] невеселий, зажурений [14] невеселий, невдоволений [I] невеселий, пригноблений, зажурений [2] ніяковий, невеселий; пригноблений [XIII] сердитий, сумний, невеселий [VI] сумний, зажурений [4;XII] сумний,… …
4маркітний — а, е, зах. 1) Невдоволений, сумний, невеселий. 2) Страшний, моторошний …
5насуплений — а, е. 1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до насупити 2). 2) у знач. прикм.Похмурий, невдоволений, надутий. 3) у знач. прикм. Низько опущений над очима, перев. як вираз невдоволення, задумливості (про брови). 4) у знач. прикм., перен. Хмурий, темний …
6нахмурений — а, е. 1) Який нахмурився, має понурий, невдоволений вигляд. || Який виражає стан суворості, невдоволення, задумливості. 2) перен. Похмурий, темний (про предмети і явища природи) …
7нахнюплений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до нахнюпити. 2) у знач. прикм.Похмурий, невдоволений, з опущеною головою, із зсунутими бровами …
8невдоволеність — ності, ж. Абстр. ім. до невдоволений …
9невдоволено — Присл. до невдоволений …
10неконтентний — а, е, зах. Незадоволений, невдоволений …
- 1
- 2
