(на взуття)
61викроювати — юю, юєш, недок., ви/кроїти, ою, оїш, док., перех. 1) Вирізувати з якого небудь матеріалу окремі частини певної форми і розміру для пошиття одягу, взуття і т. ін. 2) перен., розм. Виділяти з труднощами що небудь для якоїсь мети …
62вилитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до вилити 1 3). || ви/лито, безос. присудк. сл. •• Як (на/че) ви/литий який добре облягає (стан, ноги), підігнаний (про одяг, взуття). 2) прикм., розм.Зовсім такий, як хто небудь, дуже схожий на когось …
63виправляти — я/ю, я/єш, недок., ви/правити, влю, виш; мн. ви/правлять; док., перех. 1) Робити прямим, рівним і т. ін. що небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. 2) Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам. ||… …
64виріст — росту, ч. 1) Дія за знач. вирости 1) і виростити 1). •• На ви/ріст більший, ніж треба, з розрахунком, що дитина виросте (про одяг, взуття). 2) Виступ па живому організмові. 3) діал. Зріст …
65високогірний — а, е. 1) Який міститься, розташований, росте високо в горах. Високогірне озеро. || Власт. високій гірській місцевості. Високогірний клімат. 2) Пов язаний з перебуванням у високій гірській місцевості. Високогірна експедиція. || Признач. для… …
66витоптувати — ую, уєш, недок., ви/топтати, пчу, пчеш, док., перех. 1) Псувати або знищувати посіви, городину, траву і т. ін., топчучи їх. 2) Часто ходячи по тому самому місцю, утоптувати, прокладати стежку, дорогу і т. ін. || Топчучи, стискувати, зменшувати в… …
67витоптуватися — ується, недок. 1) рідко. Зношуватися внаслідок тривалого носіння (про взуття). 2) Пас. до витоптувати …
68виходитися — джуся, дишся, док., розм. 1) Виростати. 2) Поправлятися після хвороби, пологів, поранення. 3) Псуватися внаслідок носіння (про взуття); зношуватися …
69вичищати — а/ю, а/єш, недок., ви/чистити, чищу, чистиш, док., перех. 1) Робити чистим що небудь, видаляючи, викидаючи гній, болото і т. ін. || Робити чистим, знімаючи пил, бруд щіткою, ганчіркою і т. ін. || Натирати ваксою (або іншою маззю для взуття),… …
70вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… …
