(нахабно)
1нахабно — Присл. до нахабний. || Докучливо, уїдливо, сміливо (про тварин, комах і т. ін.) …
2нахабно — прислівник незмінювана словникова одиниця …
3іти — I = йти 1) (роблячи кроки, пересуватися у просторі), простувати, прямувати, мандрувати, топати, тупцяти, тупати; крокувати, ступати (робити крок, ставити ногу); шпаци[і]рувати, маршувати (перев. широким, розміреним кроком); цибати (широкими… …
4загарбувати — ую, уєш, недок., зага/рбати, аю, аєш, док., перех. Насильно захоплювати що небудь; завойовувати. || Привласнювати чуже, вдаючись до підступу, насильства і т. ін.; грабувати, відбирати. || розм. Силою, нахабно брати собі, забирати кого , що небудь …
5навісом — присл., діал. Нахабно, силою …
6натарапом — присл., зах. Нахабно, зухвало …
7нахабничати — аю, аєш, недок., розм. Діяти, поводитися нахабно …
8нахрапом — присл., розм. Нахабно, безцеремонно. || Силою, насильно …
9по-свинячому — присл., розм. 1) Так, як свиня, подібно до свиней. 2) перен. Непорядно, нечемно. || Нахабно, безцеремонно …
10попертися — попру/ся, попре/шся, док., фам. 1) Рушити нестримно в якому небудь напрямку. || Піти куди не слід або коли не слід. || Пройти куди небудь нахабно. 2) Штовхаючи кого , що небудь, напружити силу …
- 1
- 2
