(натрапити)
1натрапити — див. натрапляти …
2натрапити — I = натрапляти (на кого що несподівано, випадково зустріти когось, знайти щось), наштовхнутися, наштовхуватися, надибати, надибати, надибувати (на кого що, кого що), подибати, подибувати (кого що), напасти, нападати, наткнутися, натикатися,… …
3натрапити — дієслово доконаного виду …
4трафити — натрапити, потрапити, пособляти …
5наткнутися — I = натикатися 1) (на що рухаючись, наштовхнутися на щось гостре й поранитися / пошкодити що н.), наразитися, наражатися, настромитися, настромлюватися, напоротися, напорюватися, нарізатися, нарізуватися, наштрикнутися, наштрикуватися; пробитися… …
6наразитися — I = наражатися 1) (учинками, діями поставити себе під загрозу чого н., спричинити несподівані й небажані для себе наслідки), нарватися, нариватися, наскочити; напроситися, напрошуватися (своєю поведінкою викликати яке н. ставлення до себе, перев …
7набрести — еду/, еде/ш; мин. ч. набрі/в, набрела/, набрело/; док., неперех., на кого – що, рідко перех., кого, що, розм. Бродячи, ходячи, натрапити на кого , що небудь, опинитися перед ким , чим небудь …
8натрапляти — я/ю, я/єш, недок., натра/пити, плю, пиш; мн. натра/плять; док. 1) неперех.Рухаючись, наскакувати, наштовхуватися на кого , що небудь. 2) перех. і неперех. Випадково, несподівано знаходити, виявляти кого , що небудь, натрапляти на когось, щось,… …
9піймати — а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Схопити, підхопити те, що летить, кинуте і т. ін. || Витягти кого , що небудь із водойми. 2) Схопити, спіймати те, що віддаляється, того, хто тікає. || Схопити кого небудь за щось. || перен. Зазнати якої… …
10спіткати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зустріти кого небудь, хто рухається навпроти. || Натрапити на кого , що небудь на своєму шляху, десь, в якомусь місці. 2) тільки 3 ос. Трапитися з ким небудь; випасти на долю …
- 1
- 2
