(мужнім)
1мужніти — дієслово недоконаного виду …
2мужній — я, є. 1) Який виявляє стійкість, хоробрість, рішучість. || Який виражає мужність (у 1 знач.). 2) рідко. Те саме, що змужнілий 2); зрілий (у 2 знач.) …
3мужніння — іменник середнього роду …
4мужнішати — дієслово недоконаного виду рідко …
5мужніння — я, с. Дія за знач. мужніти …
6мужніти — і/ю, і/єш, недок. 1) Ставати дорослим, фізично й духовно зрілим. 2) перен. Ставати сильнішим, набуваючи досвіду; розвиватися, міцніти …
7мужній — прикметник …
8мужність — ності, ж. 1) Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. || Відвага, сміливість. 2) рідко. Те саме, що змужнілість; зрілість …
9мужність — [му/жн іс т ] нос т і, ор. н іс т у …
10мужність — іменник жіночого роду …
