(межами)

  • 71вузьковиробничий — а, е. Що має суто виробничий характер; який обмежується межами даного виробництва …

    Український тлумачний словник

  • 72границя — і, ж. 1) Допустима норма, межа. || Межа зміни деякої величини. Границя послідовності. Границя функції. 2) Місце, де що небудь починається або закінчується. 3) Просторові або часові межі. •• Грани/ці вимі/рювань верхня та нижня межі діапазону… …

    Український тлумачний словник

  • 73дрібноконтурний — а. е. З нерівними, дуже порізаними межами (про невелику земельну ділянку, поле) …

    Український тлумачний словник

  • 74еміграція — ї, ж. 1) Переселення зі своєї Батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально економічними, політичними або релігійними причинами. 2) Перебування за межами Батьківщини внаслідок такого переселення. 3) Збірн. до емігрант …

    Український тлумачний словник

  • 75євровалюти — валю/т, мн. (одн. євровалю/та, и, ж.). Стійкі валюти, що ними комерційні банки здійснюють безготівкові депозитно позикові операції за межами країн емітентів …

    Український тлумачний словник

  • 76євроноти — но/т, мн. (одн. євроно/та, и, ж.). Векселі чи інші боргові зобов язання, випущені на термін від одного до шести місяців поза межами країни з валютою, в якій їх виписано …

    Український тлумачний словник

  • 77заатмосферний — а, е. Який знаходиться, виникає, відбувається за межами атмосфери …

    Український тлумачний словник

  • 78займанщина — и, ж. Земельна власність, придбана правом першого зайняття вільної землі. || Ділянка, розчищена і оброблювана зазвичай далеко за межами села і поза громадськими землями …

    Український тлумачний словник

  • 79залітати — I а/ю, а/єш, недок., залеті/ти, ечу/, ети/ш, док. 1) Літаючи або летячи, потрапляти куди небудь; влітати. || перен. Проникати куди небудь. 2) Відлітати далеко або здійматися високо. || за що. Летячи, опинятися за межами чого небудь. || перен.… …

    Український тлумачний словник

  • 80замкнений — за/мкнутий, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до замкнути 1 4). || за/мкнено, за/мкнуто, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Який не має розривів, кінці якого з єднуються в одній точці (про лінію, геометричну фігуру і т. ін.). •• За/мкнене… …

    Український тлумачний словник