(люб'язні)
1люб'язність — ності, ж. Властивість за знач. люб язний. || Люб язні слова …
2люб'язність — іменник жіночого роду …
3увічливий — ввічливий 1) (який дотримується правил пристойности, виявляє уважність, люб язність), чемний, вихований, ґречний, коректний, делікатний, уважний, привітний, привітливий, шанобливий, люб язний, поштивий; ґалантний, лицарський, послужливий,… …
4ввічливий — (уві/чливий), а, е. Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб язність; чемний. || В якому проявляється уважність, люб язність …
5солодкий — а, е. 1) Який має приємний смак, власт. цукрові, медові і т. ін.; прот. гіркий, кислий, солоний. || Пригот. із цукром, медом, варенням і т. ін. (про їжу, питво). || у знач. ім. соло/дке, кого, с. Їжа, яка має приємний смак, власт. цукрові, медові …
6комплімент — у, ч. Приємні, люб язні слова; похвала, лестощі …
7послужливість — вості, ж. Властивість за знач. послужливий. || Чемність, люб язність. || Догідливість, запобігливість …
8примилюватися — ююся, юєшся і примиля/тися, я/юся, я/єшся, недок., примили/тися, милю/ся, ми/лишся, док., розм. Виявляти в розмові люб язність, ласку до кого небудь. || Словами, вчинками піддобрюватися до кого небудь з певною метою; підлещуватися. || Поведінкою …
9чемний — а, е. Шанобливо ввічливий до людей. || В якому виявляється ввічливість, уважність люб язність …
10комплімент — [компл іме/нт] нта, м. (на) н т і, мн. нтие, н т іў (словесна люб‘язність) …
- 1
- 2
