(кредити)

  • 1кредити́в — кредитив …

    Русское словесное ударение

  • 2кредитивный — кредитивный, кредитивная, кредитивное, кредитивные, кредитивного, кредитивной, кредитивного, кредитивных, кредитивному, кредитивной, кредитивному, кредитивным, кредитивный, кредитивную, кредитивное, кредитивные, кредитивного, кредитивную,… …

    Формы слов

  • 3кредитив — кредитив, кредитивы, кредитива, кредитивов, кредитиву, кредитивам, кредитив, кредитивы, кредитивом, кредитивами, кредитиве, кредитивах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …

    Формы слов

  • 4Кредитив — м. устар. Именная ценная бумага, удостоверяющая право лица, на имя которого она выписана, получить в банке указанную в ней сумму; аккредитив 1.. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …

    Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • 5Кредитивный — прил. устар. 1. соотн. с сущ. кредитив, связанный с ним 2. Свойственный кредитиву, характерный для него. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …

    Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • 6кредитив — іменник чоловічого роду …

    Орфографічний словник української мови

  • 7банк — I у, ч. 1) Кредитно фінансова установа, яка зосереджує кошти і капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у країні, в тому числі випуск (емісію) нових грошей. ••… …

    Український тлумачний словник

  • 8ставка — и, ж. 1) іст. Старовинна російська назва похідного намету, що його ставили для старшого воєначальника (полководця) в пункті, звідки він мав керувати військом під час бою. 2) військ. Місце розташування воєначальника і його штабу. 3) військ. Орган… …

    Український тлумачний словник

  • 9кредитивный — ая, ое. créditive < lettre créditive. устар. Отн. к кредитиву. БАС 1. Подписать соизволил грамоту кредитивную .. князю Щербатову. АВ 4 283. И так необходимо надлежит иметь сумму денег от 25 до 30 т. гульденов Голандских векселями или… …

    Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • 10страхування — я, с. 1) Дія за знач. страхувати. 2) Форма відшкодування збитків за рахунок страхового фонду окремим особам чи установам, майно яких зазнало пошкодження від стихійного лиха або нещасного випадку, і матеріального забезпечення громадян у разі… …

    Український тлумачний словник