(країну тощо)
1краєзнавство — а, с. Вивчення історії, географії, економіки, етнографії тощо певної місцевості …
2країна — и, ж. 1) Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо. || кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого , чого небудь. 2) Те саме, що держава. || перен. Про населення якої …
3нещасний — 1) (який не має в житті щастя, радости, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), бідний, безталанний, бездольний, сердешний, бідолашний, сіромашний; нещасливий (у якого життєві обставини склалися невдало, несприятливо); горьований …
4людність — збірн. (люди, що мешкають у певному осідку, місцині, країні тощо); мешканці мн. (ті, хто мешкає в певній оселі, певній місцевості); жителі мн. (громадяни певної країни / всієї земної кулі) …
5авіарегістр — а, ч. Державний орган з питань сертифікації та реєстрації цивільних повітряних суден, цивільних аеродромів країни тощо …
6відряджати — а/ю, а/єш, недок., відряди/ти, яджу/, я/диш, док., перех. 1) Посилати кого небудь кудись з якимсь дорученням. || Офіційно посилати кого небудь до іншого міста, району, країни тощо для виконання службового чи іншого доручення. 2) рідко. Надсилати… …
7голод — у, ч. 1) Гостре відчуття потреби в їжі, сильне бажання їсти. || Тривале недоїдання через відсутність їжі. 2) Відсутність або гостра нестача хліба та інших продуктів харчування з певних причин у населеному пункті, районі, країні тощо. 3) на що,… …
8висилати — I = вислати (позбавляючи кого н. права жити в якомусь районі, у якійсь області, країні тощо, відправляти за їх межі / в певне місце); депортувати (за межі своєї держави) II ▶ див. відправляти I, 1), відправляти I, 2), посилати I …
9гарний — I 1) (про людину, її риси який вирізняється красою), красивий, у[в]родливий, хороший, славний, ладний, доладний, красний, красен, гожий, сподобний, благоподібний, привабливий, пригожий, красовитий, файний; прекрасний, чудовий, чарівний, пишний,… …
10краяти — кра/ю, кра/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Різати що небудь на шматки, на частини; розрізувати, розтинати. || Різати що небудь взагалі; тяти. || перен. Вриватися, врізуватися в простір, у воду тощо. Краяти серце. 2) розм. Те саме, що кроїти …
