(колоди)
31підліжки — ів, мн., зах. Великі камені, що їх підкладають під основні колоди стін хати, яку споруджують на нерівному місці …
32плаха — и, ж. 1) Дерев яна колода, на якій у давні часи відрубували голову засудженому до страти; поміст, на якому відбувалася така страта. 2) Великий з плоскою поверхнею шматок чого небудь. Крижана плаха. 3) діал. Шматок розколотої навпіл деревини,… …
33пліт — пло/ту і плота/, ч. 1) Огорожа, плетена з хмизу. 2) Скріплені в один або декілька рядів колоди для сплаву або для переправи на них по воді. 3) Сукупність з єднаних між собою бочок або ін. плавучих предметів …
34порозпилювати — I юю, юєш, док., перех. Розпиляти (дошки, колоди і т. ін.). II юю, юєш, док., перех. 1) Розпилити, перетворити на пил багато чого небудь. 2) Розпорошити з силою (рідини, порошкоподібні речовини і т. ін.) …
35приходити — джу, диш, недок., прийти/, прийду/, при/йдеш, док. 1) куди, до кого – чого і без додатка.Йдучи, з являтися десь, у когось; прибувати куди небудь, до когось пішки. || Відвідувати кого небудь, бувати десь, у когось, робити візит. || Звертатися куди …
36стакер — а, ч., тех. Пересувний самохідний конвеєр, за допомогою якого укладають у штабелі колоди та інші матеріали, що прибувають водними шляхами …
37стелити — стелю/, сте/лиш, недок., перех. 1) Класти, розкладати що небудь на якійсь поверхні або вкриваючи поверхню чогось; слати. || також без додатка. Розкладати постільні речі, готуючи місце для сну. 2) Розстилати, розкладати на поверхні землі для… …
38талія — I ї, ж. 1) Найвужча частина тулуба; місце, де носять пояс. || Частина сукні, одягу, що облягає це місце. 2) рідко. Частина тулуба від пахв до стегон. II ї, ж., заст. 1) Комплект гральних карт із двох колод. 2) Коло картярської гри до закінчення… …
39таран — I а/, ч. 1) Старовинне знаряддя у вигляді колоди з металевим наконечником для руйнування мурів, воріт і башт фортеці під час облоги. 2) перен. Те, чим можна завдати сильного, вирішального удару; те, що править за головну пробивну силу. 3) військ …
40торець — ч. 1) род. рця/. Поперечна грань предмета (колоди, стрижня, цеглини тощо). 2) род. рця/, буд. Бокова (коротка) сторона прямокутного в плані будинку, споруди. 3) род. рця/. Короткий, звичайно шестигранний, дерев яний брусок, призначений для… …
