(ковтати)
1ковтати — Ковтати: стукати [10] ударяти, стукати [I] ковтати: стучать [ІФ,1890] …
2ковтати — а/ю, а/єш, недок., перех. і без додатка. Рухом мускулатури горла проштовхувати що небудь із порожнини рота в стравохід і шлунок. || розм. Пити або їсти що небудь жадібно, квапливо; глитати. •• Ковта/ти пілю/лі мовчки терпіти образу, вислухувати… …
3ковтати — I (рухом мускулатури горла проштовхувати щось із порожнини рота у стравохід і шлунок; пити / їсти що н.), проковтувати, проковтнути, лигати; глитати (жадібно, квапливо); заковтувати, заковтнути (кількома / багатьма ковтальними рухами) Пор. їсти I …
4ковтати — дієслово недоконаного виду бити, стукати; битися, стукатися діал. ковтати дієслово недоконаного виду рухом мускулатури горла проштовхувати що небудь із порожнини рота в стравохід і шлунок …
5ковтати — ковтам, таш, Пн. Стукати, одностайно ударяти в одне місце …
6ґывтати — ковтати …
7пити — п ю, п єш, недок. 1) перех. і без додатка. Ковтати яку небудь рідину для вгамування спраги. || Ковтати порошки, пілюлі, звичайно запиваючи їх водою. || перен. Викльовувати молоде зерно (про птахів). 2) перех. і без додатка. Вживати спиртне;… …
8їсти — I (приймати їжу), споживати, спожити, живитися, у[в]живати, у[в]жити, поживлятися, поживитися, кусати, жувати, ремиґати, трапезувати, їстоньки незм., їсточки незм.; припадати, припасти (до чого); наминати, у[в]минати, у[в]м яти, молотити, рубати …
9ковтнути — дієслово доконаного виду однокр. до ковтати діал. ковтнути дієслово доконаного виду однокр. до ковтати ; випити …
10гамати — аю, аєш, недок., перех. і без додатка, дит. Їсти, ковтати …
