(керує)

  • 81імам — а, ч. Духовний глава всіх мусульман або певної їх частини. || Титул правителя мусульманської держави, наділеного релігійною, політичною та військовою владою. || Мулла, який керує спільною молитвою в мечеті, а також настоятель мечеті …

    Український тлумачний словник

  • 82інтересант — а, ч., заст. Той, хто керується в своїх учинках тільки особистою вигодою …

    Український тлумачний словник

  • 83кафедра — и, ж. 1) Поміст із похилою дошкою, укріпленою на підвищенні для лектора, викладача або промовця. 2) Об єднання викладачів, науковців однієї або споріднених дисциплін у вищому навчальному закладі. || Посада завідувача такого об єднання викладачів …

    Український тлумачний словник

  • 84керівник — а/, ч. Той, хто керує ким , чим небудь, очолює когось, щось. •• Кла/сний керівни/к учитель вихователь класу в середній школі …

    Український тлумачний словник

  • 85кермо — а/, с. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно. •• Бі/ля ке/рма вла/ди бу/ти (стоя/ти і т. ін.) мати владу в своїх руках, бути на чолі кого , чого небудь; керувати (у 2 знач.). Ні керма/, ні вітри/л у кого хтось не… …

    Український тлумачний словник

  • 86керування — я, с. 1) Дія за знач. керувати 1), 2); керівництво (у 1 знач.). •• Децентралізо/ване керува/ння керування у системі, в якій функції керування не закріплені за якою небудь однією особою або підсистемою. Дистанці/йне керува/ння керування… …

    Український тлумачний словник

  • 87керуючий — I а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до керувати. Керуючий справами. II ого, ч. Той, хто керує якоюсь установою, організацією, відділом тощо …

    Український тлумачний словник

  • 88коктейль — ю, ч. 1) Напій, що становить суміш коньяку, лікеру та вин, іноді з цукром, прянощами тощо. 2) Напій, приготований із суміші молока з сиропом і морозивом, кави з морозивом і т. ін. Молочний коктейль. 3) перен. Ділова або дружня зустріч, під час… …

    Український тлумачний словник

  • 89комбайнер — а, ч. Той, хто водить комбайн, керує ним …

    Український тлумачний словник

  • 90комендант — а, ч. 1) Той, хто стоїть на чолі залоги фортеці або укріпленого району. 2) Військовий начальник, що наглядає за правильністю відбування гарнізонної служби, дисципліною військових і т. ін. у населених пунктах і військових таборах, а також… …

    Український тлумачний словник